18 вересня 2026 року в онлайн-форматі на платформі Microsoft Teams відбулася VI Міжнародна науково-практична конференція «Боголібські читання», організована Університетом Григорія Сковороди в Переяславі спільно з факультетом соціальних наук, бізнесу та адміністрування за участі широкого кола зарубіжних і вітчизняних партнерів.
Захід, присвячений світлій пам’яті видатної вченої – доктора економічних наук, професора, академіка Академії економічних наук України Тетяни Боголіб, незмінно став майданчиком для обговорення актуальних питань підготовки кадрів, фіскальної політики, економічної стійкості, цифровізації, штучного інтелекту та розвитку територіальних громад.
Конференцію модерували Євгеній Костик, кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки, заступник декана з наукової роботи факультету соціальних наук, бізнесу та адміністрування, та Леся Тірбах, кандидат економічних наук, доцент кафедри публічного управління та адміністрування Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар, відкриваючи конференцію, виголосив вітальне слово, в якому підкреслив важливість цього заходу як унікальної платформи для діалогу та співпраці між науковцями. Він зазначив, що конференція об’єднує дослідників не лише з України, а й із низки європейських країн, створюючи сприятливі умови для обміну науковими досягненнями, ідеями та досвідом. За його словами, захід сприяє налагодженню професійних контактів, розвитку міжнародної наукової співпраці та реалізації спільних інноваційних проєктів, що мають потенціал для вирішення актуальних викликів сучасності. Василь Леонідович наголосив на важливості таких зустрічей для зміцнення наукового потенціалу, стимулювання інноваційної діяльності та інтеграції української науки у світовий дослідницький простір.
Від імені факультету соціальних наук, бізнесу та адміністрування Університету Григорія Сковороди в Переяславі декан Вячеслав Редзюк привітав учасників конференції та підкреслив, що захід присвячено світлій пам’яті видатної вченої та організатора науки, ідеї якої стали фундаментом багатьох наукових і освітніх ініціатив факультету. Вячеслав Володимирович висловив переконання, що спільний діалог сприятиме пошуку ефективних рішень актуальних проблем економіки, освіти та суспільного розвитку.
Кандидат економічних наук, доцент, головний бухгалтер ТОВ «АГРІМАСТЕР» (м. Переяслав) Віталіна Малишко у своєму вітальному слові підкреслила особливу місію конференції – вшанувати світлу пам’ять Тетяни Максимівни Боголіб. Вона зазначила, що хоча видатної вченої вже немає з нами фізично, її ідеї, наукові праці та життєва мудрість продовжують жити, а сам захід є свідченням того, що справа всього її життя триває. Доповідачка наголосила, що для багатьох Тетяна Максимівна була справжнім прикладом чесності, високого професіоналізму та відданості праці, і подякувала організаторам та учасникам за участь у форумі, побажавши плідної роботи й світлої пам’яті про людину, яка назавжди залишиться в серцях колег.
Уже традиційно розпочав пленарне засідання Захарій Варналій, доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України та Академії вищої школи України, професор кафедри фінансів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який розкрив актуалітети підготовки висококваліфікованих фахівців в Україні на сучасному етапі. Захарій Степанович, у своїй доповіді наголосив, що основні шляхи модернізації системи підготовки висококваліфікованих кадрів в Україні передбачають комплексний підхід, що охоплює п’ять ключових пріоритетів: по-перше, необхідно наблизити освіту до ринку праці та бізнесу шляхом розвитку дуальної освіти, створення спільних освітніх програм із роботодавцями, формування освітньо-науково-бізнесових кластерів та стимулювання інвестицій компаній у наукові лабораторії закладів вищої освіти; по-друге, важливо забезпечити цифровізацію та технологічне оновлення освітнього процесу через впровадження сучасних LMS-платформ і хмарних сервісів, використання технологій VR/AR та симуляторів, а також інтеграцію інструментів штучного інтелекту в навчання і дослідження, хоча із певними засторогами; по-третє, потребує реформування система фінансування та управління: перехід до фінансування за результатами, розширення фінансової і кадрової автономії університетів та оптимізація мережі закладів вищої освіти шляхом укрупнення; по-четверте, слід розвивати науку та аспірантуру, зміщуючи акцент на виконання реальних грантових і прикладних досліджень, впроваджуючи концепцію навчання впродовж життя та мікрокваліфікації, а також посилюючи академічну доброчесність; по-п’яте, необхідно забезпечити інтеграцію в європейський освітній простір через гармонізацію стандартів, розширення академічної мобільності, запровадження англомовних програм і програм подвійних дипломів.
Науково доведеною і досить аргументованою була доповідь: «Засоби податкової медіації в адмініструванні податків», яку деталізував Віктор Мельник, доктор економічних наук, професор, перший проректор Національної академії статистики, обліку та аудиту. Віктор Миколайович зазначив, що впровадження засобів податкової медіації в систему адміністрування податків є важливим кроком до підвищення ефективності фіскальної політики держави та зміцнення партнерських відносин між платниками податків і контролюючими органами. Використання медіаційних процедур сприяє оперативному врегулюванню податкових спорів, зменшенню адміністративного навантаження, зниженню рівня конфліктності та формуванню культури добровільної сплати податків. В умовах сучасних викликів, зокрема повоєнного відновлення економіки та євроінтеграційних процесів, податкова медіація має стати дієвим інструментом підвищення прозорості, передбачуваності та довіри в податковій сфері. Подальший розвиток цього інституту потребує вдосконалення нормативно-правового забезпечення, підготовки кваліфікованих медіаторів та активної просвітницької роботи серед учасників податкових відносин.
Дослідження Лідії Горошкової, доктора економічних наук, академіка Академії економічних наук України, професора кафедри кафедри гідрогеології та інженерної екології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, обґрунтовує, що еколого-економічна оптимізація логістичної інфраструктури Півдня України в умовах війни та повоєнного відновлення є стратегічним пріоритетом національної безпеки, економічного зростання і європейської інтеграції. Аналіз вантажопотоків через дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, Сулінський канал, а також альтернативні маршрути до Констанци, Галаца й Регенсбурга підтверджує критичну роль Дунайського напрямку як головного резервного експортного коридору в період блокування чорноморських портів. Моделювання автомобільних і залізничних потоків, а також прогноз змін обсягів до 2035 року свідчать про необхідність пріоритетного розвитку прикордонних пунктів пропуску, автомагістралей і залізничних ділянок у середньостроковій перспективі. Ключові напрями оптимізації включають інтеграцію українських внутрішніх водних шляхів до TEN-T і європейського логістичного простору, масштабну модернізацію інфраструктури Дніпра, Південного Бугу та Дунаю (шлюзи, глибини, порти, мультимодальні термінали), формування мультимодальної системи з логістичними хабами в Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Херсоні, Ізмаїлі та Рені, підвищення транспортної стійкості через диверсифікацію маршрутів, резервні схеми та захист критичної інфраструктури, а також розвиток експортної (передусім аграрної) логістики і впровадження принципів «зеленої» логістики, зокрема скорочення викидів CO₂, переорієнтацію вантажів на річковий транспорт та відповідність стандартам Green Deal. Реалізація запропонованої триетапної стратегії – антикризового (2026-2028), інтеграційно-модернізаційного (2028-2032) та інноваційно-конкурентного (2032-2040) – дозволить не лише відновити пошкоджену інфраструктуру, а й перетворити Південь України на ключовий транспортний хаб Східної Європи, забезпечивши довгострокову економічну стійкість і екологічну збалансованість логістичної системи країни.
Цікавою була доповідь на тему «Питання альтернативної вартості в контексті сучасної російсько-української війни», яку запропонували для обговорення Володимир Студінський, доктор історичних наук, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний університет будівництва і архітектури та Галина Студінська, доктор економічних наук, старший дослідник, Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки. Науковці зазначили, що в теорії альтернативна вартість часто розглядається як теоретичний показник, який вказує, на скільки одиниць треба зменшити виробництво одного товару, щоб за рахунок вилучених факторів виробити одиницю іншого товару. Розрізняють постійну та зростаючу альтернативну вартість. Постійна альтернативна вартість означає, що фактори виробництва є досконалими замінниками, їх використовують в однакових фіксованих пропорціях, щоб виробляти обидва товари. І наприклад подвоєння всіх затрат факторів збільшує обсяг виробництва удвічі. Зростаюча альтернативна вартість – можливість за рахунок вилучених факторів від зменшення виробництва одного товару виробити значно більше іншого товару. У воєнних умовах фактори виробництва розподіляються таким чином, щоб у першу чергу задовольнити саме умови військового сектору економіки. Тому, за умови обмеженості ресурсів скорочення витрат на невійськові товари призводить до зменшення обсягів виробництва цивільної продукції. Парадоксальність ситуації полягає в тому, що продукція ВПК фактично це безповоротні втрати (особливо в умовах війни), а продукція цивільної економіки повертається у вигляді виручки за поставлений товар на ринок та податкових надходжень у бюджет. ВПК фактично «з’їдає» фінансові ресурси країни, які повинні живити економіку.
Продовжив науковий дискурс Антон Монаєнко, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри права та публічного управління, Національна академія статистики, обліку та аудиту, з темою: «Тонкощі посиленого фінансового моніторингу операцій публічно значущих осіб за правом ЄС: висновки для України», де переконливо довів ключові особливості посиленого фінансового моніторингу операцій публічно значущих осіб у системі права Європейського Союзу та сформував практичні висновки для України. Автор підкреслює, що посилені заходи належної перевірки, передбачені директивами ЄС у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, спрямовані на мінімізацію ризиків корупції, зловживання владою та незаконного збагачення осіб, які займають або займали відповідальні публічні посади. Особлива увага приділяється складнощам ідентифікації PEPs, визначенню кола пов’язаних осіб, оцінці джерел походження коштів, а також особливостям застосування ризик-орієнтованого підходу в умовах транскордонних операцій. Для України, яка активно гармонізує національне законодавство зі стандартами ЄС у рамках євроінтеграційного курсу, результати дослідження мають важливе значення. Вони свідчать про необхідність подальшого вдосконалення нормативно-правової бази, посилення інституційної спроможності суб’єктів первинного фінансового моніторингу, забезпечення ефективної міжвідомчої взаємодії та впровадження сучасних цифрових інструментів аналізу ризиків. Умови воєнного стану додатково актуалізують потребу в балансі між посиленим контролем і захистом законних інтересів осіб, а також у запобіганні можливим зловживанням процедурами моніторингу. Таким чином, адаптація європейських підходів до посиленого фінансового моніторингу операцій публічно значущих осіб є не лише вимогою європейської інтеграції, а й важливим інструментом зміцнення антикорупційної політики, прозорості публічних фінансів і довіри до фінансової системи України.
Аргументованою була доповідь гостя із Болгарії – Мітко Хітова, доктор економіки, Університету національної та світової економіки (м. Софія), тема виступу: «Artificial Intelligence In The Higher Education Of The European Union: A New Vector For Deepening The Division Of Labour Or An Accelerator Of Peripheralisation» у якій доповідач зауважив, що штучний інтелект у вищій освіті виступає новим вектором поглиблення поділу праці лише там, де репродуктивний контур одночасно породжує нові акти технологічної спеціалізації. У протилежному випадку той самий інструмент стає прискорювачем периферизації. Умовою уникнення негативного сценарію є не освітня політика сама по собі, а економічна та організаційна координація на наднаціональному рівні: спільне планування підготовки кваліфікації та створення нових спеціалізованих виробничих одиниць. Для малих і середніх економік включення до ширшої системи поділу праці є не політичним вибором, а структурною необхідністю збереження вже досягнутого ступеня поділу праці.
Про архітектуру цифрового вибору та поведінкові інсайти в сучасній торговельній політиці держави учасникам конференції розповів Євгеній Костик, кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Дослідник переконаний, що поведінкові інсайти та цифровий дизайн вибору являють собою потужний інструментарій трансформації торговельної політики від парадигми «регулювання бар’єрів» до парадигми «проєктування рішень». Уряди та міжнародні організації, що опановують ці інструменти, отримують можливість підвищувати рівень використання торговельних преференцій без внесення змін до самих угод, ефективніше комунікувати вигоди лібералізації широкому загалу, знижувати адміністративне навантаження на бізнес та м’яко спрямовувати поведінку економічних агентів у суспільно бажаному напрямку без застосування примусу. Водночас впровадження цих інструментів вимагає усвідомлення етичних ризиків та формування належних механізмів підзвітності. Баланс між ефективністю та етичністю, між «підштовхуванням» та маніпуляцією залишається предметом наукових дискусій та потребує подальшого дослідження. Перспективним напрямом є інтеграція поведінкових підходів у процес розробки торговельних угод на ранніх етапах, а не лише у фазі імплементації. Це дозволить формувати угоди, архітектура яких свідомо враховує реальні патерни прийняття рішень економічними агентами, а не ідеалізованого «раціонального економічного агента» класичної теорії.
Питання національної економіки у період з 2014 по 2022 рр. під час виступу, підняла Леся Коцур, доктор історичних наук, завідувач кафедри політології та журналістики, Університет Григорія Сковороди в Переяславі. У своєму дослідженні Леся Михайлівна аналізує динаміку національної економіки України у 2014-2022 роках і показує, що цей період був позначений глибокими потрясіннями, частковим відновленням та структурними трансформаціями. Початок етапу характеризувався різким погіршенням макроекономічної ситуації внаслідок політичної кризи: реальний ВВП скоротився на 6,6 % у 2014 році та ще на 9,8 % у 2015 році. З 2016 року економіка поступово відновлювалася – приріст становив 2,4 % у 2016 і 2017 роках, 3,5 % у 2018 році та 3,2 % у 2019 році, хоча у 2020 році знову зафіксовано спад на 3,8 % під впливом пандемії COVID-19. Одним із важливих здобутків 2016-2019 років стало відновлення макроекономічної стабільності після глибокого падіння. Серед ключових позитивних змін періоду – переорієнтація зовнішньоекономічних зв’язків на європейський ринок, поступова диверсифікація економічних відносин, розвиток малого та середнього підприємництва, цифровізація окремих сфер, формування нових логістичних напрямів, посилення ролі аграрного сектору та відновлення інвестиційного потенціалу. Водночас економіка зазнала значних втрат, пов’язаних із втратою територій, руйнуванням виробничих потужностей, скороченням людського капіталу та зростанням зовнішньої залежності.
Продовжила науковий дискурс з темою: «Проєктна діяльність як інструмент соціально-економічного розвитку територіальних громад (на прикладі Канівської МТГ)» Тетяна Наливайко, кандидат педагогічних наук, начальник управління економічного розвитку виконавчого комітету Канівської міської ради, де обґрунтовує, що проєктна діяльність є ефективним інструментом соціально-економічного розвитку територіальних громад в умовах децентралізації та обмежених ресурсів. На прикладі Канівської міської територіальної громади авторка демонструє, як системна робота з підготовки, залучення фінансування та реалізації проєктів дозволяє вирішувати пріоритетні завдання місцевого розвитку – від модернізації інфраструктури та підтримки підприємництва до підвищення якості соціальних послуг і зміцнення економічної спроможності громади. Аналіз практичного досвіду Канівської міської ТГ свідчить, що успішна проєктна діяльність базується на чіткому стратегічному плануванні, міжсекторальній співпраці, залученні зовнішніх джерел фінансування (державних, міжнародних, донорських) та активній участі місцевих стейкхолдерів. Результати впроваджених ініціатив підтверджують позитивний вплив проєктів на створення нових робочих місць, розвиток малого бізнесу, покращення інвестиційної привабливості території та підвищення якості життя мешканців. Водночас дослідження фіксує наявні виклики: недостатню інституційну спроможність окремих громад, кадрові обмеження, складність адміністрування грантових коштів та потребу в посиленні моніторингу ефективності. Зроблено висновок, що масштабування успішного досвіду Канівської громади можливе за умови подальшого розвитку проєктної культури, професійної підготовки фахівців і формування сприятливого інституційного середовища на національному рівні.
Своїм дослідженням на тему: «Аспекти управління грошовими потоками в умовах невизначеності» також поділилася професор Наталія Танклевська, доктор економічних наук, професор, професор кафедри економіки та фінансів підприємства, Державний торговельно-економічний університет. Узагальнюючи результати дослідження, слід підкреслити, що ефективне управління грошовими потоками в умовах невизначеності вимагає якісно нових підходів до адаптації фінансового механізму підприємства. Систематизація теоретико-методичних та практичних аспектів доводить, що гнучкість у плануванні, формування резервів ліквідності та використання сучасних інструментів ризик-менеджменту є ключовими умовами забезпечення фінансової стійкості суб’єктів господарювання. Запропоновані заходи дозволяють мінімізувати вплив дестабілізуючих зовнішніх чинників і створити підґрунтя для підтримки безперервності операційного циклу в турбулентному середовищі.
Про компоненти фіскальної архітектури у забезпеченні інвестиційного розвитку економіки у своїй науковій розвідці розкрила Наталія Євтушенко, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування, проректор з науково-педагогічної роботи, Національна академія статистики, обліку та аудиту. На основі здійсненого дослідження доведено, що фіскальна архітектура є комплексною багаторівневою системою, компоненти якої відіграють вирішальну роль у формуванні інвестиційно сприятливого середовища та стимулюванні економічного зростання. Встановлено, що ефективне поєднання податкових інструментів, бюджетних важелів, меж фіскального дефіциту та державних боргових зобов’язань створює необхідний фундаментальний базис для залучення довгострокового капіталу в реальний сектор економіки. Обґрунтовано, що гармонізація та якісна трансформація всіх компонентів фіскальної архітектури є стратегічною передумовою забезпечення інвестиційного розвитку економіки в умовах сучасних макроекономічних викликів та нестабільності.
Підвела підсумки конференції, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки Університету Григорія Сковороди в Переяславі Світлана Кучеренко, де констатувала, конференція «Боголібські читання» є не лише платформою для обміну науковими ідеями, але й символом вдячності та поваги до спадщини Тетяни Максимівни. Захід об’єднує науковців, викладачів, студентів і практиків з України та інших країн, які продовжують розвивати її ідеї та втілювати їх у сучасних дослідженнях. Проведення конференції сприяє популяризації фінансово-економічної науки, зміцненню міжнародних зв’язків і підготовці нового покоління фахівців, які керуються принципами, що їх закладала Тетяна Боголіб.
«Нинішні «Боголібські читання» – це не просто платформа для обміну науковими ідеями, а й символ вдячності та поваги до спадщини Тетяни Максимівни. Захід об’єднує науковців, викладачів, студентів і практиків з України та світу, які продовжують розвивати її надбання й втілювати їх у сучасних дослідженнях. Проведення конференції сприяє популяризації фінансово-економічної науки, зміцненню міжнародних наукових зв’язків та вихованню нового покоління фахівців, які керуються принципами, закладеними Тетяною Боголіб», – зазначила підсумовуючи зібрання, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки Університету Григорія Сковороди в Переяславі Світлана Кучеренко.
VI Міжнародна наукова конференція «Боголібські читання» стала яскравою подією в житті факультету соціальних наук, бізнесу та адміністрування, вона не лише підкреслила відданість колективу високим стандартам освіти та науки, а й об’єднала спільноту довкола вшанування пам’яті видатної вченої, чия наукова спадщина та досягнення продовжують надихати нові покоління.
Пресцентр факультету соціальних наук, бізнесу та адміністрування
