Як побачити журналістську історію у звичайній міській вулиці? Про що може розповісти музейний експонат? Чому в епоху цифрових медіа професійна етика залишається незмінно важливою? Відповіді на ці та багато інших запитань шукали студенти-журналісти під час двостороннього академічного обміну, який відбувався в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі з 19 по 23 жовтня 2026 року.
Чотири дні активностей об’єднали здобувачів освіти двох університетів, викладачів, журналістів-практиків і фахівців із комунікацій. А головне – дали змогу подивитися на журналістику не лише крізь призму підручників і лекцій, а й через реальні професійні ситуації. Настав час переповісти, як це було.
Журналістика починається з уміння помічати. За звичайною на перший погляд подією може ховатися цікава історія, за музейним експонатом – цілий пласт людської пам’яті, а за коротким повідомленням – велика робота з пошуку й перевірки інформації. Саме на цьому зосередили увагу учасників двостороннього студентського академічного обміну, організатори – кафедра політології та журналістики Університету Григорія Сковороди в Переяславі та представники кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Програму побудували навколо освітнього компонента «Журналістські жанри». Проте навчання не обмежилося аудиторіями. Упродовж навчальних днів студенти слухали лекції, знайомилися з роботою університетського інформаційного підрозділу, обговорювали зміни в сучасних медіа під час лекцій-тренінгів запрошених лекторів, відвідали студію інтернет-видання «Інформатор» (ТОВ «КО МЕДІА»), досліджували журналістський потенціал міського простору та працювали на музейних локаціях Переяслава.
Керівницею програми стала Тетяна Левченко, доктор філологічних наук, професор кафедри української лінгвістики і методики навчання. Координувала академічний обмін Леся Коцур, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри політології та журналістики.
Перший день: розбирали поняття «журналістських жанрів» й вивчали, як працює університетська комунікація
Знайомство з університетом, відкриття програми та перші навчальні зустрічі стали початком насиченого чотириденного івенту по зануренню у професію. 20 жовтня студенти шукали відповідь на питання: як визначити жанр і чому правильний вибір форми жанру настільки важливим?
Перше заняття провела Тетяна Левченко, доктор філологічних наук, професор кафедри української лінгвістики і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Темою дискусії стала класифікація журналістських жанрів – основа, яка допомагає майбутнім медійникам краще розуміти структуру матеріалів, їхнє призначення та особливості подання інформації. Адже одна подія може отримати різне висвітлення. Десь достатньо короткої новини, в іншому випадку потрібен репортаж із місця події, інтерв’ю з очевидцями або аналітичний матеріал, який допоможе розібратися в причинах і наслідках. Завдання журналіста – не просто повідомити про те, що сталося, а зрозуміти, що саме варто розповісти аудиторії та як зробити це найкраще.
Продовжила розмову про журналістські жанри Світлана Харченко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України. Її заняття було присвячене мовним особливостям інформаційних, аналітичних і художньо-публіцистичних жанрів. Тут увага перемістилася до самого тексту: наскільки важливими є точність слів, логіка викладу, доречність мовних засобів і вміння дотримуватися обраного стилю. Адже інформаційне повідомлення має бути чітким і зрозумілим, аналітичний матеріал – послідовним та аргументованим, а художньо-публіцистичний текст може давати більше простору для образності й авторського погляду. Для майбутнього журналіста важливо не тільки знати визначення жанрів, а й відчувати, як вони працюють на практиці. Саме від поєднання змісту, форми та мови залежить, чи вдасться авторові донести головне й утримати увагу читача.
Після аудиторних занять студенти познайомилися з роботою відділу інформаційних технологій та зв’язків із громадськістю Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Про його діяльність розповіла Оксана Луцик, доктор філософії (PhD), викладачка кафедри політології та журналістики, керівниця відділу.
Саме тут студенти могли подивитися на інформаційну роботу з іншого боку – не лише як автори матеріалів, а й як фахівці, яким потрібно організовувати комунікацію установи з різними аудиторіями. Університетське життя постійно створює інформаційні приводи: освітні проєкти, наукові події, студентські ініціативи, зустрічі, досягнення викладачів і здобувачів освіти. Завдання інформаційного підрозділу – вчасно помітити важливе, підготувати зрозуміле повідомлення та обрати спосіб його поширення.
Другий день: від цифрових платформ до журналістики вулиць
21 жовтня розмова продовжилася темою, без якої сьогодні не обходиться жодна дискусія про майбутнє медіа, – змінами в журналістиці під впливом цифрового середовища.
Тетяна Левченко провела заняття на тему «Трансформація журналістських жанрів у цифровому медіасередовищі». Нині звичні формати подання інформації співіснують із відео, аудіо, мультимедійними історіями та публікаціями в соціальних мережах. Одна подія може стати основою для кількох матеріалів, кожен із яких матиме власну форму й аудиторію. Але чи означає це, що традиційні журналістські жанри втрачають значення? Радше навпаки: вони пристосовуються до нових умов, а журналістові доводиться краще розуміти можливості різних платформ і потреби людей, для яких він працює.
Наступною подією стала зустріч з Андрієм Куликовим, журналістом Громадського радіо та головою Комісії журналістської етики. У конференц-залі імені Василя Сухомлинського він провів заняття «Як змінюються журналістські жанри в сучасному світі». Спілкування з журналістом-практиком дало змогу продовжити розмову про жанри вже в ширшому професійному контексті. Сучасна журналістика постійно змінюється: з’являються нові формати, змінюються звички аудиторії, а інформаційні повідомлення поширюються дедалі швидше. Проте незмінною залишається потреба в достовірності, відповідальності та повазі до аудиторії. Саме тому питання журналістської етики посідає важливе місце в підготовці майбутніх медійників. Уміння працювати з фактами, перевіряти інформацію, відокремлювати її від власних оцінок і розуміти наслідки публікації потрібне незалежно від того, чи працює журналіст для радіо, онлайн-медіа або іншої платформи.
Після обідньої перерви студенти вирушили до студії «КО МЕДІА», де на них чекало знайомство з роботою регіональних медіа зсередини. Під час візиту вони побували на пленарці, побачили, як працює редакція «Інформатора», та дізналися більше про її щоденні робочі процеси, особливості підготовки матеріалів і специфіку висвітлення подій, важливих для місцевої громади. Про особливості роботи редакції та журналістські жанри в регіональних медіа розповів Віталій Усик – керівник ТОВ «КО МЕДІА» та стейкхолдер освітньої програми. Студенти мали змогу не лише почути про роботу місцевого медіа, а й побачити її на практиці: як живе редакція, як організована її діяльність і з якими завданнями журналісти стикаються щодня.
Друга половина дня була присвячена просторовій екскурсії-практикуму «Журналістика вулиць: місто крізь призму жанрів». Її провів Максим Левченко, журналіст та редактор інтернет-видання «Proslav». Під час прогулянки містом студенти побачили, як звичні міські локації можуть ставати приводом для матеріалів різних жанрів. Вулиці, архітектура, громадські простори та історії людей – усе це може стати основою для новини, репортажу чи інтерв’ю. Пан Максим ділився досвідом роботи в редакції Proslav і пояснював, як журналістові помічати важливі деталі, працювати з локальними темами та знаходити цікаві ракурси навіть у, на перший погляд, буденних подіях.
Однією з локацій маршруту стала Свято-Михайлівська церква. Тут студенти мали змогу ближче познайомитися з історією цієї пам’ятки та побачити, як історичні місця стають частиною актуального медійного простору.
Одна з учасниць проєкту Дарія Сухотенко ділиться: «Академічна мобільність стала для мене можливістю подивитися на журналістику під іншим кутом. Лекції про журналістські жанри, практичні завдання та зустрічі зі спікерами були цікавими, дізналась багато нового. Навіть у вже знайомих мені музеях я цього разу помічала нові деталі, розглядала їх як потенційні теми для матеріалів. А під час екскурсії містом ми вчилися знаходити інформаційні приводи буквально на кожному кроці. Мені дуже сподобалися всі заходи, було цікаво й пізнавально, тож тепер чекаю і на нашу поїздку до НУБіП України»
Третій день: музейні експонати, за якими стоять людські історії
22 жовтня навчання продовжилося в культурному просторі Переяслава. Цього дня студенти працювали на локаціях Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», де знайомилися з можливостями музейного середовища для журналістики.
Перше заняття відбулося в Меморіальному музеї Григорія Сковороди. Тетяна Левченко присвятила його темі «Ефект присутності» в оперативних жанрах на виїзній події. У центрі уваги були подієвий репортаж, бліц-інтерв’ю, замальовка та репортажна замітка.
Наступною точкою стала екскурсія Музеєм народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, яку провела Валентина Шакула – одна з працівниць НІЕЗ «Переяслав». Музей може розповісти значно більше, ніж здається на перший погляд. За кожним експонатом стоять історія, люди, обставини й культурний контекст. Для журналіста це можливість знайти тему, поставити запитання фахівцям, перевірити відомості та створити матеріал, який допоможе аудиторії по-новому поглянути на знайомі речі.
Четвертий день: підсумки, сертифікати й досвід, який отримали
23 жовтня програма академічного обміну завершилася урочистим закриттям і врученням сертифікатів учасникам. За чотири дні студенти встигли попрацювати з теорією журналістських жанрів, поговорити про зміни в цифровому медіасередовищі, познайомитися з досвідом журналістів-практиків і побачити, як інформаційні приводи виникають у міському та музейному просторі.
Двосторонній академічний обмін показав, що вивчення журналістських жанрів не обов’язково має залишатися в межах аудиторії. Теоретичні знання набувають іншого значення, коли студенти можуть побачити їх застосування в роботі редакцій, університетських інформаційних підрозділів чи культурних установ.
«Ці чотири дні академічного обміну пролетіли на одному диханні, але залишили просто море емоцій! Дуже сподобалося, що це була не лише теорія: ми слухали класні лекції про те, як змінюється сучасна журналістика, а потім одразу випробовували все на практиці. Особливо запам’яталися виїзні практикуми в музеях Переяслава, «вулична» журналістика та атмосферні вечори з новими людьми. Дуже рада, що випала нагода долучитися до такого обміну й спробувати щось нове. Це був справді класний досвід, який зарядив натхненням і дав відчути себе в реальній журналістиці!», – поділилася враженнями студентка IV курсу Дар’я Рудь.
Вікторія Ляшенко, студентка ІІІ курсу сп. «Журналістика»
